​

ЗАЯВКА

на проведення дослідно-експериментальної роботи

за темою

«Розвиток громадянських компетентностей в Україні в умовах загальноосвітньої школи»

на 2017 – 2021 роки

Анотація. Однією з проблем успішного розвитку українського суспільства є розвиток громадянської ініціативи для усвідомленої та активної діяльності громадян на благо Української держави. Для цього треба сформувати у підростаючого покоління такі моральні чесноти як почуття громадянського обов’язку, громадянську совість і відповідальність і здатність та вміння діяти у відповідності з ними, що у підсумку буде означати сформованість громадянських компетентностей.

Сучасна освіта переживає суттєві зміни, які пов’язані з організаційно-управлінською, правовою, економічною модернізаціями, визначенням нових цілей відповідно до вимог інформаційного суспільства. Посилюється значення виховного потенціалу освітнього процесу, ролі громадянської освіти, розвитку демократичних засад у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу й організації соціальної практики учнів. Соціальне замовлення вимагає від системи освіти здійснення підготовки активної, конкурентоспроможної особистості, компетентної у розв’язанні життєвих, професійних проблем, готової до виконання громадянських обов'язків, відповідальної за власне благополуччя і розвиток своєї країни. З огляду на це, важливим стає формування громадянської компетентності учнів протягом навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.

Актуальність.

Кожне самостійне суспільство прагне виховати свідомих, активних суб’єктів суспільного і політичного життя. З іншої сторони, для особистості громадянина соціальна діяльність, мотивом якої є користь для суспільства, відповідає потребам у самореалізації, підвищує рівень самооцінки та сприяє визнанню іншими людьми його самоцінності.

Розбудова України як незалежної, суверенної держави актуалізує виховання громадянина-патріота, здатного жити й працювати в умовах демократії, забезпечувати соборність України, відчувати постійну відповідальність за себе, свій народ, країну, прагнути здійснити вагомий внесок у процеси реформування. Пріоритетність вищезазначеного відображена в нормативних документах, а саме: національній доктрині розвитку освіти, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності (2004р), Програмі патріотичного виховання дітей та учнівської молоді (2014р.)

Сучасний рівень осмислення проблеми виховання громадянської компетентності презентують дослідження І. Беха, П. Вербицької, Т. Смагіної, С. Тищенко.

Сучасна Українська держава потребує фахової, спеціалізованої, систематичної, методично виваженої підготовки громадян до життя в умовах демократії. Одним із найважливіших завдань сучасного виховання є формування людини-громадянина, для якої демократичне суспільство є осередком реалізації творчих можливостей, задоволення особистих та соціальних інтересів.

Серед основних морально-етичних, ціннісних якостей громадянина треба назвати такі, як гуманізм, людяність, толерантність, повагу до Батьківщини та її символіки; повага до народу, його традицій та мови; повага до таких базових цінностей як свобода, рівність, солідарність, порозуміння та інші. Таким чином, провідними якостями громадянської компетентності є патріотизм, моральність, правосвідомість, політична освіченість, ділова активність.

Орієнтуватися у проблемах сучасного суспільно-політичного життя в Україні, володіти процедурами участі у діяльності політичних інститутів демократичної держави, використовувати способи діяльності й моделі поведінки, які відповідають чинному законодавству України, робити свідомий вибір та застосовувати демократичні технології прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи інтереси й потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави майбутній повноправний громадянин зможе тільки за умов набуття громадянської компетентності.

Компетентнісний підхід передбачає, що громадянська компетентність має бути одними з найважливіших навчальних результатів громадянської освіти. Громадянська освіта має на меті підготовку молоді до активної участі у житті демократичного суспільства і розвитку демократичної культури. Громадяни мають вчитися бути вільними, незалежними та творчими, критично мислити, знати свої права і обов'язки, уміти працювати в колективі, вести діалог та переговори.

Отже, формування громадянських, морально-етичних, ціннісних якостей в учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу, виступають одночасно як мотивуючі чинники розвитку сучасної української держави і ціннісні складові громадянської компетентності особистості.

Гіпотеза дослідно-експериментальної роботи ґрунтується на припущенні, що реалізація концептуальних засад впровадження нових підходів до навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі та формування громадянських компетентностей буде ефективним завдяки впровадженню нових форм та методів виховання громадянських компетентностей учнів, здійснення науково-теоретичної і методичної підготовки вчителів.

Мета: дослідити та обґрунтувати психолого-педагогічні умови ефективного розвитку громадянських компетентностей учнів у навчально-виховному процесі навчального закладу.

Об’єкт: навчально-виховний процес у загальноосвітній школі І – ІІІ ступеня.

Предмет: психолого-педагогічні умови розвитку громадянських компетентностей учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

Досягнення мети здійснюватиметься шляхом виконання таких завдань:

• вивчення та аналіз науково-методичної літератури, педагогічної теорії та практичного впровадження за темою експерименту;

• визначити сутність і зміст поняття «громадянська компетентність», «компетентність»;

• обґрунтувати психолого-педагогічні умови розвитку громадянської компетентності учнів в умовах загальноосвітньої школи;

• перевірити педагогічні умови формування громадянських компетентностей учнів в умовах загальноосвітньої школи;

• підготувати методичні рекомендації щодо розвитку громадянських компетентностей учнів загальноосвітньої школи;

Методологічна основа дослідження: закони, категорії і концепції, що становлять основу наукового пізнання і забезпечують побудову методологічних засад досліджуваного рахуванням закономірностей розвитку соціокультурних і педагогічних систем;

-цілісний, системний і синергетичний підхід до побудови і впровадження дидактико-методичного і навчального забезпечення навчально-виховного процесу із зазначенням зв’язків з їх складниками, як цілісності, яка здатна змінюватися у відповідь на зміни соціокультурних умов і характеризується відкритістю і варіативністю, а також міждисциплінарний підхід до визначення теоретичних засад досліджуваного явища;

- методологічні принципи теорії пізнання – об’єктивності, єдності логічного і історичного, теорії і практики й генетичного як основи обґрунтованості вихідних положень дослідження, логіки його розгортання і висновків;

- вивчення сучасного стану й структури, функцій, зв’язків і перспектив його розвитку, з урахуванням зарубіжного й вітчизняного досвіду, традицій і наукових досягнень;

- методик наукового дослідження (Р.Астахов, О.Новиков, В.Семиченко), дотримання яких забезпечує логіку етапів наукової розвідки.

Теоретичну основу дослідження становлять: наукові положення теорії громадянського суспільства, демократичного громадянства, демократії в освіті і для освіти (Т.Парсонс, К.Ясперс, К.Поппер, Д.Белл, Д.Дьюї);

- наукові основи компетентнісного підходу (Т.Байбара, Н.Бібік, О.Пометун, О.Савченко, А.Хуторський та ін.);

- концептуальні теорії діяльності і діяльнісного підходу в освіті (П.Гальперін, Л.Виготський, Н.Кузьміна, О.Леонтьєв, С.Рубінштей та ін.);

- концептуальні основи навчальної діяльності (А.Атанов, С.Рубінштейн та ін.);

розвитку особистості в діяльності та діяльнісного середовища (Б.Ананьєв, Л.Виготський, І.Зязюн, Г.Костюк, Г.Люблінська, З.Малькова та ін.);

положення теорії педагогічної інноватики (Л.Ващенко, Л.Даниленко, В.Кремень, В.Паламарчук, В.Хименць та ін.);

наукові теорії систем (А.Аверянов, І.Блауберг, В.Садовський, Е.Юдін та ін.) та їх моделювання (А.Дахін, Н.Лазарєв, В.Михеєв, Л.Фрідман, В. Штофф та ін.

Для вирішення завдань експериментальної роботи, досягнення цілей, перевірки гіпотези використовуватимуться загальнонаукові методи:

теоретичні - вивчення і аналіз нормативних документів Міністерства освіти і науки України; філософських, психологічних, педагогічних джерел, шкільних програм розвитку, навчально-методичного забезпечення освітнього процесу; моделювання – для створення дидактико-методичного і навчального забезпечення навчально-виховного процесу;

емпіричні – діагностичні: тестування, бесіди, опитування й анкетування;

педагогічний експеримент для оцінки рівня громадянських якостей учнів, сформованості громадянської компетенції в учнів; для виявлення ефективності дидактико-методичного і навчального забезпечення навчально-виховного процесу;

статистичні – опрацювання й порівняння результатів кількісного і якісного аналізу здобутих даних.

База дослідно-експериментальної роботи: комунальний заклад «Середня загальноосвітня школа № 6 м. Покров Дніпропетровської області».

Достовірність результатів забезпечуватиметься методологічною обґрунтованістю його вихідних теоретичних положень; застосуванням комплексу методів, відповідних меті і завданням експериментальної роботи; об’єктивністю критеріїв, показників оцінки кількісних та якісних результатів педагогічного експерименту; результатами практичного впровадження основних теоретичних положень наукового дослідження у роботу навчального закладу.

Очікувані продукти:

1. Визначення концептуальних підходів до виховання в учнів громадянської компетентності;

2. Розробка педагогічної моделі виховання в учнів громадянської компетентності та перевірці умов реалізації;

3. Рівень розвитку громадянської компетентності учнів, розвиток особистості школяра здатного творити себе і своє життя, були компетентним, конкурентоспроможним на ринку праці;

4. Створення індивідуальних програм розвитку і виховання особистості учня в умовах сучасного навчального закладу(методичні посібники та рекомендації);

5. Впровадження нового змісту, інтерактивних форм, технологій виховання громадянської компетентності учнів;

6. Вибір оптимальних форм, методів взаємодії сім’ї, школи, громадськості в процесі формування громадянської компетентності учнів.

Очікувані результати та їх соціальний ефект: підвищення рівня громадянської компетентності учнів та їх громадянської активності шляхом упровадження науково й експериментально обґрунтованого дидактико-методичного і навчального забезпечення навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі.

Упровадження. Очікувані результати дослідно-експериментальної роботи можуть бути використані для моделювання освітніх процесів у сучасній школі; вивченні досвіду роботи на семінарах-практикумах для вчителів; запроваджено у практичну роботу загальноосвітніх шкіл інноваційних педагогічних технологій розвитку громадянської компетентності в учнів; оприлюднені для використання на шкільному сайті, фахових журналах.

Організаційно-кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи: Наукове керівництво: Романенко Катерина Михайлівна, завідуюча кафедрою освітнього менеджменту ДОІППО, доктор наук з державного управління, доцент;

Наукове консультування: Ватковська Марина Григорівна, проректор з науково-педагогічної роботи ДОІППО, кандидат філософських наук, доцент;

Безена Іван Михайлович, старший викладач кафедри освітнього менеджменту ДОІППО;

Тарабасова Любов Гаврилівна, завідуюча кафедрою дошкільної та початкової освіти ДОІППО, кандидат філософських наук, доцент;

Зламанюк Людмила Михайлівна, завідуюча кафедрою природничоматематичної освіти ДОІППО, кандидат педагогічних наук, доцент;

Сергієнко Антоніна Антонівна, завідуюча кафедрою гуманітарної освіти ДОІППО, кандидат педагогічних наук, доцент;

Горбань Галина Олександрівна, завідуюча кафедрою педагогіки і психології ДОІППО, доктор психологічних наук, доцент.

Відповідальний керівник дослідно-експериментальної роботи: Бондаренко Ірина Володимирівна, директор комунального закладу «Середня загальноосвітня школа № 6 м. Покров Дніпропетровської області»

Термін проведення експерименту: 01.09.2017 – 31.08.2021.

Етапи проведення експерименту:

1. Підготовчий етап (01.09.2017 – 31.08.2018)

1. Вивчити та проаналізувати наукове обґрунтування теми, мети, об’єкта та предмета дослідно-експериментальної роботи;

2. Вивчення та аналіз педагогічного досвіду з проблеми проведення дослідно-експериментальної роботи;

3. Забезпечити організаційні, нормативно-правові та психолого-педагогічні умови для здійснення дослідно-експериментальної роботи;

4. Діагностика готовності вчителів до інноваційної педагогічної діяльності;

5. Складання програми дослідно-експериментальної роботи;

6. Формування творчої групи за темою дослідження;

7. Проведення педагогічної ради з метою ознайомлення колективу з особливостями роботи навчального закладу в умовах експерименту;

8. Розроблення критеріїв готовності всіх суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження інновацій, пов’язаних розвитком громадянських компетентностей учнів загальноосвітньої школи;

9. Створення інформаційної бази даних з проблеми розвитку громадянських компетентностей учнів в умовах загальноосвітньої школи;

10. Підведення підсумків підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

2. Констатувальний етап (01.09.2018 – 31.12.2018)

1. Розробити Концепцію та модель формування громадянської компетентності учнів в умовах загальноосвітньої школи;

2. Розробити та обґрунтувати критерії, показники, рівні сформованості громадянської компетентності учнів в умовах загальноосвітньої школи;

3. Проведення анкетування вчителів та батьків, вивчення обізнаності з метою виявлення мотиваційної і технологічної готовності дорослих суб’єктів навчально-виховного процесу до розвитку громадянських компетентностей учнів у загальноосвітніх навчальних закладах;

4.Продіагностувати професійну компетентність педагогів школи щодо здійснення процесу розвитку громадянської компетентності в учнів;

5. Проведення установчих семінарів-практикумів для педагогів навчального закладу з метою їх ознайомлення з особливостями розвитку громадянських компетентностей учнів в умовах загальноосвітньої школи;

6.Підведення підсумків другого (констатувального) етапу експериментальної робот.

3. Формувальний етап (01.01.2019 – 31.08.2020)

1. Реалізація Концепції та відповідної моделі розвитку громадянської компетентності, виховання громадянських компетентностей в учнів в умовах навчального закладу ;

2.Провести педагогічні ради та семінари, конференції відповідно до завдань дослідження;

3.Упровадити в практику роботи школи нові педагогічні технології, форми роботи, які спрямовані на ефективний розвиток громадянських компетентностей в учнів;

4. Висвітлювати результати педагогічних здобутків, напрацьованих у ході експерименту на сайті школи та педагогічних виданнях;

5.Підготувати звіт за підсумками третього (формувального) етапу експериментальної роботи.

4. Узагальнюючий етап (01.09.2020 – 31.12.2020)

1.Провести аналіз дослідно-експериментальної роботи на попередніх етапах роботи;

2.Провести узагальнення та зробити опис результатів дослідно- експериментальної роботи;

3. Розроблення висновків та рекомендацій за підсумками експерименту щодо впровадження в практику роботи загальноосвітньої школи педагогічних технологій та умов розвитку громадянських компетентностей в учнів;

4.Взяти участь у підготовці та проведення круглого столу за підсумками дослідно-експериментальної роботи;

5.Підведення підсумків четвертого (узагальнюючого) етапу експериментальної роботи та підготовка звіту.

5. Рефлексивний етап (01.01.2021 – 31.08.2021)

1.Зіставлення очікуваних і отриманих результатів експериментальної роботи;

2. Поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи шляхом публікацій в освітянській пресі, інших засобах масової інформації, висвітлення на сайтах, участі у заходах різного рівня (конференціях, науково-практичних семінарах, круглих столах, семінарах, вебінарах, тощо);

3.Підведення підсумків та аналіз результатів роботи над експериментальною темою;

4.Підготовка звіту по роботі над дослідно-експериментальною роботою

 

 

Директор КЗ «СЗШ № 6»                         І. В. Бондаренко