Однією з головних рис суспільно-політичного життя є глобальний процес демократизації, який охопив біль­шість країн світу. Успішне існування сучасної демократії неможливе без осо­бистості, яка сповідує демократичні цінності та має відповідний рівень соціальної ком­пе­тентності.

Створення умов для формування особистості громадянина України, якому притаманні європейські цінності, демократична культура, громадянська позиція, відпо­ві­даль­­ність, го­тов­ність до активної участі у громадському житті є пріори­тет­ни­ми за­вданнями Програми розвитку системи освіти Дніпропетровської області на 2016-2021 роки.

З метою впровадження громадянської освіти, розвитку де­м­о­­кратичних цінностей учнів у школі з вересня 2017 року реалі­­зу­є­ться українсько-швейцарський проект «Розвиток громадянських компетентностей в Україні в умовах загальноосвітньої школи», що ґрунтується на здобутках побудови демократичного суспільства у Швейцарії та кращих практиках демократичних перетворень в Україні. 

Проект «Розвиток громадянських компетентностей в Україні» - це програма, яка розроблена за підтримки Національної академії державного управління при Президентові України, Міністерства освіти і науки України, Представництва Ради Європи, Посольства Швейцарської Конфе­дерації, зокрема Швейцарського бюро співробітництва і Цюріхським педагогічним університетом для України. Вона передбачає впровадження демократичного управління на місцевому рівні. У рамках проекту розроблено й упроваджено освітні програми, підго­тов­лено посібники з освіти для демократичного громадянства, адап­товано для впровад­жен­ня в українську систему освіти окремі навчальні курси. 

Проблема громадянського виховання розробляється на державно – програмному, концептуальному та практичному рівнях. Так, державні документи, зокрема Конституція України, Закон України “Про громадянство України” визначають права і обов'язки громадян України. “Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті” одним із пріоритетів розвитку освіти називає національне і громадянське виховання, яке має здійснюватися упродовж усього процесу навчання дітей та молоді. За означеним державним документом, в основу цих важливих напрямів виховання мають бути покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь та “Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності”

Проект є освітньою ініціативою, мета якої підтримка сталого розвитку громадянського суспільства через поширення знань про освіту для демократичного громадянства (ОДГ) та освіту про права людини (ОПЛ) в Україні через систему навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, а також через систему післядипломної освіти вчителів і керівників шкіл.

«Громадянське виховання ­– це процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політико, юридично дієздатною та захищеною».

Одним із найактуальніших завдань сучасної освіти і виховання в Україні є створення умов для формування людини-громадянина, для якої демократичне суспільство є осередком для розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих та суспільних інтересів. Це може забезпечити система громадянської освіти, що має на меті підготовку молоді до активної участі в житті демократичного суспільства і формування її громадянської компетентності.

Під компетентністю людини розуміють набір знань, умінь, навичок і ставлень, що дають їй змогу ефективно здійснювати діяльність або виконувати певні функції, забезпечуючи розв’язання проблем і досягнення певних стандартів у галузі професії або виду діяльності.

Громадянська компетентність (ГК) може бути розглянута як одна з ключових компетентностей людини. Це здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства. Сл. 5.

Виховати в учня громадянську компетентність означає сформувати в нього комплекс особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою повсякденних дій, вчинків, поведінки.

Ці та інші якості й риси формуються в процесі засвоєння учнями духовних надбань рідного народу, цілеспрямованого національного виховання як системи ідей, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної політики українського народу, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, виховання їх в дусі природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації. Для того щоб діти стали народом, творцями своєї долі, необхідно, аби вони за час навчання, виховання в сім’ї, школі міцно засвоїли історію розвитку своєї держави, духовність, культуру рідного народу, глибоко пройнялися його національним духом, способом мислення і буття.Сл.6

Визначальною рисою людини-громадянина має бути громадянськість. Громадянськість – це готовність людини реалізувати свої права та обов’язки, поважати права і свободи інших громадян, розуміти відповідальність перед суспільством і державою за свої вчинки.

Сучасна школа має сприяти розвиткові демократичної культури, формуванню у своїх учнів громадянських компетентностей необхідних для проживання в європейському співтоваристві.

Громадянська компетентність - одна з ключових компетентностей особистості (вміння вчитися, соціальна загальнокультурна, здоров'язберігаюча, інформаційно-комунікативна, підприємницька), що сьогодні визначена як орієнтир розвитку української освіти і як результат громадянської освіти.

Основним завданням громадянської освіти в початковій школі є створення умов для формування в учнів елементарних знань про державу, про права і відповідальність людини і громадянина, основні моральні цінності та норми поведінки. На цьому ступені розвиваються комунікативні здібності дитини, які забезпечують їй можливість інтегруватися в суспільство, спілкуватися й злагоджувати конфліктні ситуації через діалог. Вже в початковій школі закладаються основи ціннісних орієнтацій свідомого громадянина. 

В основній школі, одночасно з поглибленням знань та морально-етичної складової громадянської компетентності, увага має зосереджуватись на соціальній складовій громадянської компетентності, що забезпечує учнів знаннями та уміннями, необхідними для участі в житті школи і громади (співпраця, співробітництво, комунікації, повага до інших, толерантна поведінка, права та обов’язки, залагодження конфліктів, громадянське суспільство). 

У старшій школі слід концентрувати увагу на політологічному, правовому та економічному аспектах громадянської компетентності, які передбачають розуміння сутності демократії, форм участі громадян у житті суспільства та держави, прав і обов’язків, прав і свобод людини, форм державної влади, процесів ухвалення рішень та контролю за ними, суті ринкових відносин, економічних чинників розвитку демократичного суспільства. Особливістю формування громадянських умінь на цьому рівні освіти є здатність учнів свідомо застосовувати набуті знання, вміння та навички для вирішення проблем власного життя, життя громади, держави і суспільства, орієнтуючись на цінності громадянського суспільства.

Виходячи з цього, основна ідея полягає у мотивації громадської активності молодого покоління. Це стане запорукою небайдужості як сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь громадян. Найкращою мотивацією до безкорисної суспільної праці є почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбутнього.

Такому вчителю мають бути притаманнi:

• визначена, чiтка громадянська позицiя, що базу­ється на повазi до основ конституцiйного ладу держави;

• демократичний стиль педагогiчної роботи — розумiння й сприйняття розмаїття думок i точок зору, умiння чути та пiдтримувати власну думку дитини, висока комунiкативна культура;

• знання i використання на практицi сучасних iнтерактивних технологiй, що передбачає залучення учнiв до творчої участi в освiтньому процесi.

Серед методів та форм громадянського виховання пріоритетна роль належить активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії й спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів належать: ситуаційно-рольові ігри, соціограма, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації, метод проектів тощо. Крім цих методів доцільно долучати також традиційні: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книгою, з періодичною пресою, самостійне рецензування тощо

Традиційно громадянська освіта здійснюється на уроках історії, правознавства, української мови та літератури та доповнюється системою позакласної та позашкільної діяльності учнів.

Особлива роль у розвитку громадянської компетентності учнів надається виховному процесу, який відбувається завдяки виховним заходам. Реалії сьогодення визначили нові форми роботи, які проходять за участю всіх учнів школи, вчителів, батьків та громадськості. Це флешмоби «Ми - за єдину Україну!», «Сторінками Кобзаря», «Новорічно-Різдвяний», благодійні акції в підтримку захисників військових формувань, зустрічі з односельцями, які перебували в зоні антитериростичної операції, конкурс військово-патріотичної пісні, класна година до річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників; інформаційно-патріотичні екскурсії, присвячені Дню Гідності та Свободи, «Вшанування жертв Голодомору 32-33 років», «Вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні», «День визволення міста від німецько-фашистських загарбників»; уроки мужності «Революція гідності», «День Збройних Сил України» тощо. Члени гуртка «Пам’ять», під керівництвом учителя історії Пастух А.Т., створюють експозиції та знайомлять учнів школи з історичним минулим нашої країни .

У закладі сформована діяльності членів учнівського самоврядування. Шкільним активом вирішується багато цікавих та корисних справ: проведення розважальних заходів, підготовка свят, благодійних акцій, змагань.Заходи, проведені у школі, висвітлюються на сайті школи, Facebook .

На допомогу вчителю запропоновано літературу, яку використовують на заняття. Це навчальний посіб­ник «Живемо в демократії», розроблений експертами Ради Європи. На­вчаль­ний матеріал посібника поданий у доступній формі, що дає змогу ви­ко­рис­товувати його під час підготовки до занять. 

Висновки. На сьогодні перед школою стоїть завдання - виховання у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян.